Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

РНК СРСР видав постанову «Про збереження для слухачів військових факультетів вищих учбових закладів безплатності навчання, а також раніш існуючого порядку забезпечення їх грошовим довольством і обмундируванням».
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 29. — Ст.700.

РНК СРСР видав постанову «Про зберігання в національних театральних і музикальних студіях і національних групах хореографічних училищ мм.Москви і Ленінграда безплатності навчання і раніш існуючого порядку матеріального забезпечення учнів».
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 29. — Ст.701.

Фінляндія запропонувала Швеції обговорити питання про союз, котрий був би потенційно направлений проти СРСР і проти Німеччини.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.172.

Київська кіностудія прийняла до постановки комедію драматурга О.Корнійчука «В степах України» (режисер І.П.Кавалеридзе); почалася режисерська розробка сценарію фільму «Олекса Довбуш» (автор сценарію — поет Любомир Дмитерко, режисери фільму — народний артист УРСР А.М.Бучма і Н.П.Красій); до 23х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції кіностудія закінчуються зйомки двох художніх фільмів: «Академіки» (сценарій Сташева, режисер Лєбедев Шмітгоф) та «П’ятий океан» (сценарій Спєшнєва і Філімонова, режисер Анненський).
Комуніст. — 1940. — 17 жовтня.

В Яблочинському монастирі на початку жовтня відбувся акт постриження проф. І.Огієнка в ченці, виконаний в присутності митрополита Діонисія. Новий монах прийняв ім’я Іларіона. За кілька днів Іларіон став ієродияконом, ієромонахом і остаточно архимандритом.
Кубійович В. Українці в генеральній губернії. 1939-1941. Історія українського центрального комітету. — Чикаго: Видавництво Миколи Денесюка, 1975.

Приволзський військовий округ. Органи НКВС повідомили про арешт за «поширення контрреволюційних чуток про голод на Україні» військовослужбовця Симкина Тув’я Боруховича, який прибув із відпуски з Української РСР.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

У Полтаві організовано Українську церковну раду УАПЦ, як тимчасовий орган для керівництва церковним життям на Полтавщині. Раду очолив старий церковний діяч М.Шевченко. Її заходами було проведено облік духовенства в області та відкрито ряд церков.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада;Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтав

У Луцьку відновила свою діяльність богословська секція під проводом архієпископа Полікарпа, яка вже видала ряд церковних книжок та молитовників.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада.

У Харкові при міській управі створений Релігійний відділ, який очолив Г.Лебединський. Працівники відділу провели реєстрацію духовенства в місті, обстеження церков, фондів Харківської картинної галереї на предмет вилучення церковних речей. Уже на початку своєї діяльності відділ відкрито підтримував УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 39-40.

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Радянські війська залишили з боями районні центри Григорівка Дніпропетровської області; Охтирка Сумської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 375, 425.

Рейхскомісар України та командуючий збройними силами вУкраїні видали наказ про смертну кару за умисне пошкодження засобів зв’язку, кабельного проводу, телефонного дроту, псування приладдя.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня; Українське слово. – Київ. - 1941. - 30 жовтня.

Рада по евакуації ухвалила постанову про демонтаж і евакуацію устаткування, матеріалів вугільних шахт, заводів, баз та інших підприємств, розташованих у Ворошиловградській області.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 268.

У Києві ВПЦР скликала нараду всіх православних конфесій Київщини, на якій було проголошено відродження УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (Короткий історичний довідник). – Полтава, 1999. — С 7.

Розпочалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 38.

Радянські війська залишили з боями районні центри Артемівськ, Сніжне Сталінської області, а також районні центри Криму Біюк-Онлар, Джанкой і Євпаторія.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 378-404.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.