Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Кам'янець-Подільський. Спільне засідання Кабінету міністрів і Директорії, на якому обговорювалося питання про організацію об'єднаного командування українських армій.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 45-45 зв.

Київ. Об'єднання УПСР (комуністів-боротьбистів) та УСДРП (незалежних-лівих) в єдину партію. З цього приводу був виданий "Акт про злиття УКП (боротьбистів) та УСДРП (н.-л.)". Нова партія отримала назву Українська комуністична партія (боротьбистів).
Боротьба. — 1919. — 7 серпня.

Київ. ВУЦВК видав постанову про роботу радянських установ, спрямовану на потреби оборони республіки. Апарат народних комісаріатів було скорочена на 25-75%, рад та виконкомів - на 50%, збільшено робочий день, встановлено постійні чергування для радянських службовців.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918-1919). — С. 165-166.

Повідомлення про загибель під Одесою під час придушення повстання німецьких колоністів проти радянської влади відомого діяча більшовицької партії Павла Мизикевича (?-1919).
Известия ВУЦИК. — 1919. — 6 августа.

Карлсбад, Чехословаччина. Нарада послів і голів дипломатичних місій УНР, у якій взяли участь: міністр закордонних справ В.Темницький, посли М.Порш (Німеччина), М.Славинський (Чехословаччина), А.Яковлів (Голландія і Бельгія), Д.Левицький (Данія), К.Лоський (Швеція і Норвегія), радники посольств. Враховуючи безрезультатність курсу на здобуття визнання країнами Антанти, дипломатична на Рада наголосила на необхідності змінити акценти в українській зовнішній політиці й приділити головну увагу відносинам з найближчими сусідами (Польщею, Румунією, Чехословаччиною), Італією та новими незалежними державами, що виникли внаслідок розпаду Російської імперії (Естонією, Латвією, Литвою, Грузією).
Нариси з історії дипломатії України. — С. 349.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.

Одеса. Відкрито Народний музей. Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927.
Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

Варшава (Польща). Підписання українсько-кубанського договору про взаємне державне визнання та надання збройної допомоги в боротьбі за національно-державне визволення.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 145 – 146; Наша правда. – 1920. – 25 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі надіслав до уряду РСФРР телеграму, в якій було висловлено готовність Варшави прийняти припозицію Москви про відправлення представників у Мінськ для ведення переговорів про умови миру і перемир’я. У відповідь міністр закордонних справ РСФРР заявив, що радянський уряд направить своїх делегатів у Мінськ 11 серпня.
Документы внешней политики СССР. – М., 1959. – Т. 3. – С. 96.