Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про організацію шкіл середньої сільськогосподарської освіти». Ухвалено організувати школи сільськогосподарської освіти з двохрічним терміном навчання в областях, краях, республіках, у тому числі в УРСР у Вінницькій області — 1, Ворошиловградській — 1, Дніпропетровській — 2, Запорізькій — 1, Житомирській— 1, Кам’янецьПодільській — 1, Київській— 2, Кіровоградській — 1, Миколаївській — 1, Одеській — 1, Полтавській — 2, Сталінській — 1, Сумській — 1, Харківській — 2, Чернігівській областях — 1.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 16. — Ст.388.

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про затвердження роз’яснень ВЦРПС «Про порядок надання чергових відпусток викладацькому складу учбових закладів». Ухвалено вчителям шкіл і професорськовикладацькому складу технікумів, вищих учбових закладів, які поступилина роботу з 1 вересня і працювали повний навчальний рік, надавати відпустку у період літніх канікул на 48 робочих днів; усім іншим педагогам — відповідно під час літніх канікул, з розрахунку 4 робочих дня за кожний пророблений місяць.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — №16.— Ст.393.

Москва. Всесоюзний радіокомітет повідомив про організацію 9 червня трансляції з Москви до Німеччини монтажу опери композитора А.Є. Туренкова «Квітка щастя». Біля мікрофона виступлять солісти, хор і оркестр Державного Великого театру опери і балету БРСР. Диригує головний диригент театру Н.Б.Грубін. Пояснення до передачі даватиметься німецькою мовою. Трансляція почнеться о 15.00 за московським часом і провадиметься по короткохвильових станціях.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 8 червня.

Сталінська обл. Закінчено спорудження великого ставка в колгоспі «Роте фане» дзеркало води якого дорівнює 10 га. Закінчено спорудження водоймища в орденоносному колгоспі імені Сталіна. Два нових ставки споруджено в артілі «Дружний хлібороб». 26 нових ставків у цьому році передбачено збудувати в колгоспах Артемівського району. Приблизно стільки ж буде побудовано в Тельманівському районі. Це дасть можливість втричі поширити площу зрошувальних городів у районі.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 8 червня.

Маріуполь. Виконком Маріупольської міської ради ухвалив до 24 липня — 30-річчя з дня смерті свого знаменитого земляка Архипа Івановича Куїнджі — встановити меморіальну дошку на будинку по вулиці Куїнджі в Маріуполі, де народився і жив художник. В Маріупольському музеї краєзнавства вирішено відкрити виставку картин Куїнджі. Ім’я Куїнджі буде надане міському палацеві піонерів та одному з найбільших міських скверів.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 9 червня.

Москва. Студія Мосфільм приступила до зйомок художньо-історичного фільму, присвяченому життю і діяльності російського полководця О.Суворова. Режисери-постановники фільму В.С. Пудовкин і М.І.Толлер, автор сценарію драматург Д.Є.Гребнер. Роль Суворова доручена М.П.Черкасову. Натурні зйомки пройдуть під Москвою, в Ленінграді і на Кавказі. Для зйомок епізоду — перехід Суворовських військ через Альпи — будується грандіозна декорація за ескізами художника В.Є.Єгорова.В масових батальних епізодах візьмуть участь до 2500 осіб, для яких виготовлено костюми катериненських і павлівських часів.
Вісті ВУЦВК. —1940. — 9 червня.

Ленінград. У Ленінградському будинку Червоної армії і флоту відкрилася виставка, яка присвячена «розгромові білофінів, прориві лінії Маннергейма і боям за гарантування безпеки північнозахідних кордонів СРСР». В експозиції численні фотографії і документи, зразки фінської бойової техніки — кулемети, протитанкові гармати, лижна установка для перевезення гармат, човенволокуша для доставки боєприпасів по воді і снігу та ін. Виставку прикрашає картина «Кладовище фінських літаків» та величезна електрифікована панорамамакет Карельського перешийка, яка демонструє всі укріплені його вузли опору, доти тощо.
Вісті ВУЦВК. —1940. — 9 червня.

Станіслав. Розпочалися матчі на футбольний кубок міста. За кубок борються одинадцять команд: «Динамо», «Спартак», «Харчовик», «Буревісник» та ін.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 9 червня.

Бухарест. Наказом Генштабу Румунської армії від 8 червня 1940 р. було призначено 30-денний збір усіх офіцерів і солдатів резерву, які мали в 24 години з’явитися до частин їхньої приписки.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.177.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Після 22 червня слідом за частинами вермахту на Україну рушили “похідні” групи обох проводів ОУН, загальна чисельність яких за різним джерелами становила від 7 до 10 тисяч членів. Вони мали завдання, надаючи допомогу німцям в організації громадського і господарського життя на звільнених від радянської влади територіях України, водночас закладати структури майбутньої української влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 46.

Червень – липень 1941 р. на Волині тривали запеклі зіткнення місцевих партизанських груп ОУН з відступаючими частинами Червоної армії та військ НКВС.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 180-182.

Наприкінці місяця Т. Боровця призначили комендантом окружної команди української міліції в Сарнах, на базі якої в липні він створює військово-поліцейську формацію “Поліська січ”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 58.

У Києві до кінця червня було сформовано 13 винищувальних батальйонів загальною чисельністю 3405 осіб. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 65.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.