"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 серпня 1921 (середа)

Харків. Президія ВУЦВК прийняла постанову про переселення в УСРР. У тогочасний момент переселення в УСРР визнавалося небажаним і неможливим. У зв’язку з цим, пропонувалося звернутися до населення неврожайних місцевостей РСФРР із закликом припинити переселення до УСРР та прохати губвиконкоми Астраханської, Донської та Кубанської областей повідомляти переселенців про несприятливі умови в УСРР. Категорично заборонялося переселення з Киргизької автономної республіки. У виключних випадках дозволялося переселення організованих колективів, які планувалося використовувати у формі трудових артілей. Цим колективам строком на 5 років мали надаватися в оренду радгоспи, що не експлуатувалися. Незважаючи на прийняті заборони, для всіх переселенців, які вже прибули, пропонувалося вжити заходів по їх влаштуванню.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 21 серпня

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7