"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 серпня 1921 (четвер)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про організацію комітету допомоги голодуючим. Визнано можливим організацію Всеукраїнського та губернського комітетів з певних осіб, які входили б до комітетів персонально, а не як представники колишніх громадських організацій. Запропоновано вести до комітетів достатню кількість представників партійних, професійних та інших робітничих організацій, встановлюючи їх кількісний склад по наданню поіменних списків. Схвалено поставити перед колишніми громадськими діячами, як необхідну умову включення їх до комітету, вимогу заклику до селян до виконання продподатку та боротьби з бандитизмом [повстанським селянським рухом. - Авт.] Рекомендовано не заперечувати проти відрядження Всеукраїнським комітетом своїх представників за кордон під прапором Червоного Хреста. Президію Всеукраїнського комітету вирішено скласти з п’яти осіб: голови Д. Мануїльського та двох заступників В. Ксандрова та Любімова, а також двох безпартійних членів, не дозволяючи їм головування. Погодитися на кандидатури О. Пєшєхонова та Д. Багалія до президії Всеукраїнського комітету та кандидатуру Зінченка – до президії Київського комітету.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 16, арк. 50 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7