"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 жовтня 1921 (п’ятниця)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про колективну (грошову та натуральну) оплату праці працюючих у радянських установах”. Ухвалено ввести з 1 жовтня колективну оплату праці службовців центральних державних установ у столиці. Щодо місцевих установ Харкова, а також Катеринослава, Одеси, Києва, Миколаєва така оплата мала вводитися за розпорядженням губвиконкомів до 1 листопада. З моменту переведення на колективну оплату праці працівники та члени їхніх родин знімалися з інших видів продовольчого постачання. За підставу для нарахування місячної заробітної плати для окремих установ щодо її натуральної частини бралася кількість пайків, затверджена Радою постачання по основній нормі, що існувала в травні 1921 р. з надбавкою для відповідальних та академічних пайків. Грошова частина нараховувалася шляхом помноження кількості співробітників, рівній частині пайків, згідно з тарифними ставками за травень, збільшеними у 12 разів, без надбавки для видач винагороди за позачергову працю. Коли установа, переведена на колективне постачання, в 2-х місячний строк не скорочувала кількість співробітників до числа пайків, зазначених у розкладці, а також не підвищувала продуктивності праці, то Південбюро ВЦРПС згідно з Наркомюстом та НК РСІ мали застосовувати репресивні заходи: негайно звільняти осіб, що працювали зверху встановлених ними категорій службовців; позбавляти установи частини постачання, до його повного припинення; віддати під суд осіб, відповідальних за виконання цієї постанови.
Коммунист, Харьков, 1921, 3 ноября.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7