"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Серпень 1987

Київ. Створено Український культурологічний клуб (УКК). Серед його членів були колишні політв’язні і дисиденти. Члени УКК обговорювали проблеми, які не виходили за межі історії і культури. Проте вони обирали для дискусій “білі плями” радянської історії й тим неминуче ставали в опозицію політичному режиму. За твердженням відомого західного політолога А.Камінського, УКК відіграв у Києві таку саму вагому роль як Українська Гельсінська спілка з іншими неформальними групами у Львові. Суспільною базою для УКК був Київ і Київщина. Наприкінці 1987 р. перший секретар Київському міськкому Компартії України К.Масик звинуватив УКК у соціальній демагогії та екстремізмі. “Керівники УКК, - заявив він, - намагаються використати перебудову і гласність для пропаганди ідей, чужих радянському патріотизму і соціалістичному інтернаціоналізму”.
Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Українана зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985 – 1999 рр.). – К., 2000. – С.40-41;Камінськ

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7