"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 серпня 1961 (вівторок)

Президія Верховної Ради УРСР затвердила “Положення про товариські суди”. Завдання цих виборних органів полягало у сприянні “вихованню громадян у дусі ... додержання правил соціалістичного співжиття, розвитку у радянських людей почуття колективізму і товариської взаємодопомоги, поважання гідності і честі громадян”. Їх робота спрямовувалася на запобігання правопорушенням і вчинкам, які завдавали шкоди суспільству, “виховання людей шляхом переконання і громадського впливу, створення обстановки нетерпимості до будь-яких антигромадських вчинків”. Товариські суди розглядали справи про прогули і запізнення, дострокове залишення роботи; перебування в нетверезому стані і “недостойну поведінку” в громадських місцях; про недостойне ставлення до жінки, негідну поведінку в сім’ї; про “нанесення образи, лихослів’я, поширення в колективі неправдивих вигадок” тощо. Суд міг застосовувати такі заходи впливу до винного як публічне вибачення, оголосити громадський осуд або громадську догану з опублікуванням в пресі, накласти грошовий штраф в розмірі до 10 рублів тощо.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – №35. – С.730-735.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 1. 1961-1965. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 293 с. - ISBN 966-02-3607-7