"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 серпня 1956 (середа)

Київ. Відповідно до указу президії ВР СРСР від 25 квітня 1956 року “Про скасування судової відповідальності робітників і службовців за самовільне залишення підприємств і установ і за прогул без поважної причини”, президія ВР УРСР видала указ про внесення змін до статей 37, 46, 47, 471, і 90 Кодексу законів про працю УРСР. Згідно цих змін: при переведенні працівника з одного підприємства в інше або з однієї місцевості в іншу вимагалася його згода, а інакше, трудовий договір міг бути розірваний кожною із сторін, працівникові в усіх випадках виплачувалась вихідна допомога; працівник отримав право в будь-яку хвилину розірвати договір, укладений на невизначений час, але за умови попередження адміністрації про свої дії не пізніше як за два тижні.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1956. – № 7. – 15 вересня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7