"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Вересень 1948

Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову “Про заяви і скарги громадян на невиконання вироків і рішень судових органів Української УРСР”. Відмічено, що Міністерство юстиції УРСР, його органи на місцях та судові органи незадовільно вели роботу з виконання судових рішень у трудових, майнових, житлових та інших справах і допускали серйозні недоліки й помилки в роботі. Міністерство юстиції, його обласні управління, а також деякі судді не забезпечували виконання судових вироків в установлений п’ятнадцятиденний строк, внаслідок чого злочинці довгий час залишалися непокараними. Впродовж першого півріччя 1948 р. в Українській РСР залишилося невиконаними понад 40% усіх судових вироків і рішень. Обласні управління, міські та райвідділи міліції у Львівській, Чернівецькій, Станіславській, Дрогобицькій, Волинській, Рівненській, Тернопільській та Закарпатській областях занадто повільно вели розшук осіб, які ухилялися від виконання судових вироків. Особливо незадовільно проходило виконання судових рішень у Харківській, Станіславській, Львівській та Житомирській областях. Президія Верховної Ради УРСР зобов’язала міністра юстиції УРСР докорінно покращити роботу всіх судів та органів юстиції у згаданій справі. Прокурору УРСР доручено посилити нагляд за роботою судових органів з виконання судових вироків і рішень, виявляти і притягувати до кримінальної відповідальності тих, хто ухилявся або перешкоджав виконанню судових рішень.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1948. – № 6.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7