"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 – 8 червня 1946 (середа – субота)

Київ. Тривала республіканська нарада у справі боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю, присвячена питанням перевірки виконання місцевими, радянськими і партійними органами рішень союзного та українського урядів з цієї проблеми. На нараді повідомлялося, що в Україні налічувався 521 дитбудинок, в тому числі 150 для дітей воїнів Червоної армії і партизанів, в яких виховувалося 54930 дітей віком від 4 до 14 років; Міністерством охорони здоров’я УРСР було відкрито 78 будинків, що охоплювали близько 5 тис. дітей до 4-річного віку. При цьому зазначалося, що існуюча мережа дитячих закладів була недостатньою, особливо в Кам’янець-Подільській, Кіровоградській, Одеській, Запорізькій, Житомирській, Ізмаїльській та ряді західних областей України.
Радянська Україна. – 1946. – 9 червня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7