Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 травня 1942 (п’ятниця)

Війська Південно-Західного і Південного фронтів в ході Харківської наступальної операції прорвали оборону ворога та просунулися в районі Вовчанська на 20 км і в районі Харкова на 50 км. Створилися сприятливі умови для розвитку наступу з Барвінківського виступу. В районі дій 6-ї армії можна було ввести в прорив війська з метою оточення ворожого угруповання. Та командування Південно-Західної фронту упустило цей момент.
Правда. – 1942. – № 135. — 15 мая. – С.1;Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 18

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7