"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 червня 1940 (субота)

Київ. Відбувся мітинг письменників Києва присвячений визволенню народів Бессарабії та північної Буковини. Мітинг відкрив літературознавець І.Стебун. Виступили письменники П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, С.Скляренко, Л.Рєзнік, П.Сєвєров, С.Кротевич, М.Талалаєвський, А.Кацнельсон. «Розв’язати історичне завдання без кровопролиття міг тільки такий титан як СРСР, — сказав у своїй промові поет П.Тичина. Він зупинився на історії Бессарабії і Буковини, які всіма нитками зв’язані з українським народом і його культурою. «Буковина, — наголосив Тичина, — дала відомого письменника Юрія Фетьковича, в її надрах розвивалася могутня сила народного героя Олекси Довбуша. У Бессарабії народився і виріс легендарний полководець Котовський, мрії якого тепер перетворені в життя». На мітингу було прийнято резолюцію в якій зазначалося: «... Віками пригноблюваний, роз’єднаний український народ злився в єдину сім’ю. Здійснилася мрія кращих людей українського народу, які говорили словами Івана Франка: «Та прийде час, і ти вогнистим видом Засяєш у народів вільних колі». Хай живе батько трудящих усього світу, захисник і визволитель трудящих Йосиф Віссаріонович Сталін.»
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 30 червня.