"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 вересня 1939 (недлія)

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов надіслав наказ командуванню Українського фронту визволяти військовополонених селян-українців, мобілізованих поляками на терені Західної України; на основі цього наказу С.Тимошенко і М.Хрущов видали розпорядження негайно відпускати по домівках полонених солдат-українців та білорусів, батьки яких мешкають на території Західної України та Західної Білорусії, а вояків-чехів відпускати, попередньо взявши розписку із зобов’язанням надалі не воювати проти СРСР; офіцерів, жандармів, поліцейських, тюремщиків, розвідників, контрреволюціонерів з інших територій належало передавати органам НКВС.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.73.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7