"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 червня 1928 (неділя)

Москва, м. Й. Сталін надіслав записку членам і кандидатам в члени політбюро, секретарям ЦК ВКП(б), членам президії ЦКК з додатком доповідної записки ОДПУ про „шкідництво” на залізничному транспорті. ОДПУ повідомляло про виявлені під час раптової перевірки суттєві прорахунки у роботі транспорту, зокрема неробочий стан 25% постійного (мобілізаційного) запасу, майже повне знищення резервного парку паровозів (1925 р. – 6924, станом на 1 травня 1928 – 2200 паровозів, у тому числі 1000 належних до списання), викривало неправдиву („складену завідома і злісно невірно”) офіційну статистику щодо стану залізничного транспорту. Винуватцями негативної ситуації проголошувалися „інженери-шкідники”. Загострювалася увага на тому, що „паровозне господарство доведене до такого положення, при якому воно, у випадку мобілізації і війни, не справилося б з тими завданнями, котрі перед ним були б поставлені” (170). Повідомлялося про триваюче слідство слідство з метою „встановлення шкідницької голівки, яка усе ще не заарештована”.
Лубянка. Сталин и ВЧК – ГПУ – ОГПУ – НКВД. Январь 1922 – декабрь 1936. Москва, 2003. — С.166-171

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0