"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 вересня 1928 (четвер)

Москва, м. К.Є. Ворошилов написав листа Г.К. Орджонікідзе про успішно проведені 17 вересня 1928 р. у Києві маневри, добрий настрій військових частин і позитивне ставлення населення до РСЧА. „Проходження військ після маневрів через Київ. – писав він, – перетворилося у грандіозний тріумфальний хід Червоної армії. Усе, буквально, місто було на вулиці. Я не перебільшу, якщо скажу, що у 70% народу, який запрудив вулиці і тротуари, були квіти, у великій і меншій кількості. Квітів було стільки, що не тільки червоноармійці несли величезні букети, але навіть коні, тачанки, автомобілі, повозки, усе потонуло в квітах, котрими буквально засипало населення війська, що проходили. Частини рухалися по килиму живих квітів, така велика кількість їх було, і так щедро нагородили мешканці Києва наших Червоних бійців. [...] Я себе почував під час цих великих шанувань досить поганувато. Адже у квітах і восторгах населення була закладена і надія, і віра, і зобов’язання, звернуті до Червоної армії. За квіти треба буде платити кров’ю. Але ж не кров потрібна Київському пролетарію, обивателю, а гарантія від повторення 18-19 рр., ось за що ми отримали такі щедрі задатки. Так, „важка ти, шапка Мономаха”...”. Поряд з цим у листі містилося повідомлення про триваючі у військах опозиційні настрої прихильників „білорусько-толмачевського угруповання”.
Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. – М., 1999. — С.48-49.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0