"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про механічне хлібопечення. Визнано доцільним перейти на механічне хлібопечення в першу чергу в великих промислових та робітничих центрах. У зв’язку зі здешевленням хліба в приватних пекарнях та загрозою витіснення кооперативного хлібопечення приватниками, робкоопам запропоновано звернути увагу на зниження собівартості печеного хліба. Рекомендувалося залучати місцеві кошти до справи організації механічного хлібопечення. Однак, враховуючи їх брак, ухвалено порушити перед ЦК РКП(б) клопотання про асигнування в розпорядження українського уряду довгострокового кредиту в розмірі 1 млн. крб. На кошти, що планувалося отримати з загальносоюзних фондів, пропонувалося в першу чергу розпочати будівництво механічних хлібних заводів у Сталіно, Луганську, в одному з робітничих районів Артемівського округу, Катеринославі, Миколаєві, Харкові. Визнавалося доцільним встановити єдине керівництво організацією хлібопечення на Україні з посиленням у ньому ролі і впливу профспілок та робкоопів як у центрі, так і на місцях.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 88 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7