"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 листопада 1925 (середа)

Харків. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову “Про пенсійне забезпечення викладачів вищих навчальних закладів і робітничих факультетів, а також наукових працівників”. Штатні викладачі інститутів, технікумів і робітничих факультетів, як і наукові працівники, що пропрацювали в таких закладах не менше 25 років або досягли 65 річного віку та пропрацювали не менше 10 років, отримали право на довічну пенсію в розмірі окладу, встановленого для відповідних штатних посад, з автоматичним підвищенням пенсій згідно з підвищенням тарифу.
ЗУ України, Харків, 1925, Від І. № 89-90, Ст. 507.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7