"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 листопада 1925 (вівторок)

Харків. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову “Про виборчі права громадян і провадження виборів”. Розширено коло осіб, які мали виборчі права, визначено структуру і функції виборчих комісій та порядок проведення виборів. До категорії громадян, що мали право обирати та бути обраними до рад і на з’їзди рад, було включено ремісників, що використовували працю одного дорослого робітника чи двох підлітків; членів кустарних артілей; осіб, що займалися домашнім господарством, а також тих, хто торгував за безкоштовними патентами, виданими Наркомсоцзабезом; іноземців, які проживали в Україні та належали до категорії трудящих, а також деякі інші групи населення.
ЗУ України, 1925, Від. І, № 97, Ст. 530.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7