"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

31 травня 1922 (середа)

Харків. Українська економічна рада ухвалила постанову Президії ЦК Допомоги голодуючим при ВУЦВК від 20 травня 1922 р. про реалізацію цільового загальногромадянського податку на користь голодуючим. Ухвалено, щоб кошти зібрані у п’яти голодуючих губерніях УСРР (Донецькій, Запорізькій, Катеринославській, Миколаївській і Одеській) були надані на потреби голодуючих цих губерній (у рівних частках розподілялися між органами Наркомздоров’я і комісій допомоги голодуючим), а половина коштів, зібраних у семи врожайних губерніях, витрачена на закупівлю зерно-хліба для голодуючих губерній УСРР. Уповноваженому Наркомфіну запропоновано в рахунок загальногромадянського податку, що надходив, асигнувати 1 трил. крб. губернським комісіям допомоги голодуючим неврожайних губерній для закупівлі продовольства.
ЗУ України, 1922, № 26, Ст. 401.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7