"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 липня 1922 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про таганрозькі заводи. Підтверджено постанову Української економічної ради про необхідність консервації Таганрозького металургійного заводу та скорочення робітничої сили цього підприємства з 1 липня. Для того, щоб попередити ексцеси та розкрадання заводського майна, ухвалено звернутися до ЦК РКП(б) з проханням вжити заходів, які забезпечили б асигнування коштів для ліквідації заборгованості по заробітній платі працівникам Таганрозьких заводів при розподілі позик із загально федеративного фонду. При цьому пропонувалося зауважити на необхідності негайного вирішення питання протягом тижня. Аналогічну пропозицію пропонувалося надіслати до Вищої ради народного господарства.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 1 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7