"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 серпня 1922 (вівторок)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про розміри оплати праці робітників і службовців на підприємствах, що тимчасово зупинялися”. У випадку зупинки підприємства на строк більш двох місяців, його працівники підлягали терміновому звільненню, за винятком мінімального штату, необхідного для збереження обладнання підприємства. На випадок тимчасової зупинки виробництва на строк до двох місяців, економічні ради, губернські або республіканська, могли залишати робітників і службовців на підприємстві. Для таких працівників під час простою підприємств зберігалася оплата праці: протягом першого місяця в розмірі тарифної ставки, а впродовж наступного місяця – половини цієї ставки, але не нижче встановленого мінімуму заробітної плати.
ЗУ України, 1922, № 32, Ст. 498.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7