"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 серпня 1922 (четвер)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про заготівлю хліба. Ухвалено полагодити діяльність державних та громадських організацій в сфері хлібозаготівель для оволодіння хлібним ринком; запобігти паралелізм в роботі хлібозаготівельних органів шляхом скорочення їх числа, але розширяючи мережі апарату; віднести до числа хлібозаготівельників споживчу сільськогосподарську кооперацію, Хлібопродукт, Укрмут (Український борошномельний трест) та Держбанк з апаратом ВАКОТ і Ростовар; хлібні заготівлі інших господарських органів проводити через вказані хлібозаготівельні організації шляхом укладання з ними відповідних угод; особливо уповноваженому Української економічної ради періодично встановлювати лімітні ціни, обов’язкові для всіх хлібозаготівельників; первісно визначати їх шліхом районування території заготівель, надалі намагаючись зрівняти продажну ціну на хліб по всій території республіки; при проведенні хлібозаготівельних операцій шляхом товарообміну полагоджувати ціни на промислові товари, сприяючи їх уніфікації; запобігати до покарання порушників цих правил відповідно до наказу ВУЦВК та РНК УСРР, наданому особливо уповноваженому; створити для спостереження та погодження роботи хлібозаготівельних органів спеціальні комісії при губернських економічних радах за затвердженням цих рад або спеціальних осіб у складі голови економічної ради та відповідальних керівників хлібозаготівельних органів; виокремити бюро комісій з її голови, управляючого відділенням Держбанку, голови райспоживспілки, губернського продовольчого комісару та уповноважених Хлібопродукту та одного від інших хлібозаготівельних органів; не залучати приватних підприємців до скупки хлібу на умовах посередників або контрагентів; у неврожайних губерніях заборонити скупку хліба з метою його вивозу; задля регулювання хлібного ринку надати в розпорядження особливо уповноваженого фонд у розмірі 2 млн. пудів хліба, попередньо погодивши це питання з Москвою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 55.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7