"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 жовтня 1922 (вівторок)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про національні меншості. Було вирішено виключити зі складу секретаріату ЦК КП(б)У татарського, китайського та естонського інструкторів, з переведенням штатів для татарського інструктора в Донбасі. Агітпропу ЦК КП(б)У приписувалося встановити на своїх засіданнях регулярні звіти представників польської секції з Києва та звернути увагу на роботу серед болгар, вишукавши способи отримання для них літератури. Через недостатність асигнувань Головполітосвіти, призначених для агітаційної роботи серед єврейського населення, було ухвалено звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) про асигнування спеціальних коштів для фінансування газети єврейської секції. Структуру організації Євобкому (рос. абревіатура Єврейського громадського комітету), зважаючи на значний вплив сіоністських організацій на єврейське населення, пропонувалося не змінювати, але проект створення спеціальної єврейської партшколи відхилити. Також рекомендувалося звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) прискорити затвердження штатів єврейської секції.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 118 – 119.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7