"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 листопада 1922 (четвер)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про цензурний комітет. Агітпропу ЦК КП(б)У було запропоновано точно визначити характер літератури, що видавалася приватними видавництвами, яку обов’язково належало переглядати комісії по боротьбі з буржуазною ідеологією, а Учрозподілу – відібрати працівників для постійної роботи в комітеті цензури. Комітету цензури при перевірці планів видання належало випускати з під цензури в першу чергу видання Держвидаву. Губкомам КП(б)У ставилося за обов’язок звернути увагу на посилення військової цензури, а в прикордонному районі – на боротьбу з закордонною нелегальщиною.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17. арК. 137-137 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7