Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 (5) травня 1918 (субота)

Міністерство внутрішніх справ поширило циркуляр про повернення поміщикам їхньої власності: вилученого у них селянами рухомого майна, вирубаного лісу, в т.ч. і отриманого за розпорядженням земельних комітетів. За невиконання наказу винні притягалися до карної відповідальності. Для придушення опору населення мали застосовуватися сили поліції та війська. Розпочиналася ревізія земельних комітетів. Особлива відповідальність лягала на тих, хто псував посіви, випаси, ліси.
ЦДАВО України. – Ф.2988. – Оп.1. – Спр. 15. – Арк. 44-45.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)