"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 червня (24 травня) 1918 (четвер)

У Києві о 10-й год. 10 хв. ранку на складах військового знаряддя на Звіринці стався вибух великої сили. Вибухи йшли один за одним. Почалися пожежі. Сюди прибули представники всіх властей. Військові частини і державна варта оточили місцевість, яка становила загрозу для всього району. Вогнеборці почали боротьбу з пожежами. Гетьман П.Скоропадський прибув у супроводі Голови Ради міністрів Ф.Лизогуба. Начальник Генерального штабу полковник О.Сливинський з метою локалізувати пожежу наказав мобілізувати військові частини, різних спеціалістів, техніків, саперів, залізничників. Під керівництвом інспектора технічних частин отамана Лорченка розгорнулась боротьба з пожежами. Як з’ясувалось пожежа розпочалась в ракетних майстернях, звідти вогонь перекинувся на величезні склади гарматних набоїв. А по сусідству розташовувались порохові погреби. Увесь район від Дніпра до лінії Києво-Воронізької залізниці було зруйновано. Згорів і Троїцький монастир. У місті запанувала паніка, люди почали виїжджати з міста.
Державний вістник. – 1918. – 7 червня Нова рада . – 1918. – 7 червня (25 травня), 8 червня (26 травня); Дорошенко Д. – Історія України 1917-1923 рр. – У дво

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)