"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 червня (31 травня) 1918 (четвер)

Відбулося об’єднанне засідання правління і ради Державного хлібного бюро за участю управляючих конторами, яке в своїй резолюції записало: просити міністерство продовольства широко оголосити, що й надалі буде зберігатися політика твердих цін і що хлібне бюро є єдиним організованим покупцем хлібних продуктів; до заготконтор залучати особливі кадри агентів, контролерів переважно “з кіл колишніх військових інтендантів, пов’язаних круговою корпоративною порукою”; забезпечити виплату грошей при реквізиціях по можливості на місці, на крайній випадок – на станціях тощо; в разі намагань сховати зерно в непридатних для зберігання місцях – реквізувати за півціни; там, де немає бірж, відкрити їх; міністерство шляхів має сприяти транспортуванню; враховувати екстрені випадки задоволення голодних центрів.
ЦДАВОВУ України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 17. – Арк. 150-151.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)