"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 (15) червня 1918 (п’ятниця)

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь уповноваженого по управлінню і ліквідації організацій воєнного часу І.Кістяківського і ухвалила, що ведення переговорів відносно претензій німців на майно організацій воєнного часу доручити комісії у складі міністрів і вести безпосередньо з бароном А. фон-Муммом і генералом Гренером. Вирішено було відпустити у розпорядження 9-ти губернських старост по 1 млн. крб. на утримання державної варти, схвалити заходи, вжиті міністром шляхів сполучення на Південних залізницях у зв’язку з митною політикою уряду по відношенню до Криму. В справі боротьби із спекуляцією Рада міністрів вирішила запропонувати німецькому командуванню прислати своїх представників в комісію, яка розробляла заходи, щоб протидіяти їй. На пропозицію міністра землеробства уряд постановив утворити особливу комісію у справах німецьких колоністів в Україні для вироблення порядку повернення секвестрованого у них під час війни майна на засадах взаємності, Рада міністрів схвалила також законопроект про підданство.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 70-70 зв., 71-71 зв., 72.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)