"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 (1) листопада 1918 (четвер)

Відбулося останнє засідання кабінету міністрів під керівництвом прем’єра Ф.Лизогуба – нащадка української козацької старшини, колишнього земця – октябриста. Група міністрів зажадала скасування заборони міністерством внутрішніх справ Національного конгресу, наполягала на порозумінні з Українським Національним союзом в справі скликання територіального конгресу України за участю представників від усіх національностей і станів суспільства, домагалася рішучої демократизації політики, відмови від системи репресій тощо. Їм найрішучіше заперечував С.Гербель, який заявив, що через загрозу більшовизму політику змінювати не можна. За вимоги міністрів-українців віддали голоси 7 членів кабінету, проти –
Державний вістник. – 1918. – 16 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)