"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 вересня 1920 (середа)

Харків. Об’єднане засідання І Харківського губернського з’їзду комнезамів і широкої безпартійної робітничої конференції, на якому ухвалено “одинадцять заповідей” незаможного селянина: найлютішим ворогом бідняка та незаможника проголошувався куркуль; незаможного селянина закликали виконувати декрети радянської влади, щоб стати “дійсним господарем села”, та пам’ятати про хлібну розверстку (“виколочувати хліб у жадібного ненажерливого куркуля”); незаможник мав слідкувати за тим, щоб куркуль не потрапив до виконкомів і рад; його закликали “стерти з лиця землі пана і Петлюру, поміщика і бандита”, виступити проти “Врангеля і польського пана”.
Комітети незаможних селян Харківщини 1920 – 1933 рр. – Харків, 1961. – 84 – 86.ст.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7