"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень, 31 1933 (середа)

Повідомлення італійського консула в Харкові до міністерства закордонних справ Італії про масовий голод в Україні, про те, «чому світ залишається байдужим до подібної катастрофи, а міжнародна преса, така наполеглива у вимозі міжнародного осуду Німеччини за її так звані жорсткі переслiдування євреїв, сором’язливо мовчить про це масове вбивство, організоване радянським урядом, де саме євреї відiграють досить широку, якщо не керівну роль». Зазначено, що «нинішнє лихо спричиниться до колонізації України переважно росіянами», яке «змінить її етнографічний характер», а також про перебування 8 тис. голодних дітей у бараках на Холодній Горі в Харкові. Підібраних на вулицях голодних селян вивозили товарними вагонами до сіл – 50–60 км від міста, «бо там ніхто не бачить, як вони конають»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 858–860.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.