"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Червень, 26 1933 (понеділок)

Протокол допиту звинуваченого. Зазначено, що мешканець с. Степанівка Лугинського району Київської області заховав труп померлого від голоду брата у власному дворі, згодом «…почав обрізати з нього м’ясо, варити і їсти, а також давав варене м’ясо їсти маленькому синові», тому що «не мав нічого їсти». Зізнався також у тому, що «…мені ще хотілося м’яса, для чого я задушив свого сина К., якого також зварив і з’їв протягом двох днів»
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15137. – Арк. 6–7.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.