"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень, 27 1932 (п’ятниця)

Лист селянина М. Тавлуя з с. Крехаїв Остерського району до голови ВУЦВК Г. Петровського про смертність селян від голоду та тифу, про те, що «хочу жит, але не можна, умираю з голоду». Повідомлялося про брак харчів у селян, високі ціни на продовольчі товари та про їхній дефіцит (100 крб. – пуд борошна, 20 крб. – пуд картоплі) та про конфіскацію міліцією продуктів у селян. Зазначалося, що через голод та тиф у селі померло троє працездатних дорослих, багато людей похилого віку та дітей, але завдяки приїзду бригади лікарів із району, яка надала медичну допомогу хворим та підгодувала їх, смертність від голоду зменшилася
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 469–471.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.