"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Червень, 30 1932 (четвер)

Зареєстровано численні випадки опухання населення від голоду: в Лохвицькому районі Харківської області – 15 осіб, в Сахновищанському та Чорнухинському – по 13, Оболонському – 11, Золочівському, Куп’янському та Сватівському – по 10, Багачанському, Сумському й Миропільському – по 9, Карлівському та Червонокутському – по 8, Балакліївському, Пирятинському й Червонопільському – по 7, Гадяцькому, Решетилівському, Роменському та Старобільському – по 6, Білолуцькому, Липоводолинському й Недригайлівському – по 5, Близнюківському, Дворічанському, Зіньківському, Новогеоргіївському, Новопсковському, Лубенському, Петровському, Печенізькому, Старосалтівському та Троїцькому – по 4, Новосанжарському та Чугуївському – по 3. В багатьох селах не виходили на роботу більше половини колгоспників. Загострення продовольчої кризи призводило до нападів колгоспників на колгоспні комори, ґуральні та склади «Заготзерна», а також виїзду колгоспників та одноосібників за хлібом до областей інших республік – ЦЧО, Криму та Північного Кавказу РСФРР. Посилилися масові виходи селян із колгоспів та випадки реприватизації усуспільненої худоби. Наприклад, у Буринському районі подано 119 заяв про вихід, Червоноградському – 57, Роменському – 82, Лиманському – 85, Лубенському – 76, Чорнухинському – 61, Градизькому – 129
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 192.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.