"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Серпень, 9 1932 (вівторок)

Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У про заходи боротьби зі спекуляцією хлібом (його торгівлею колгоспами до виконання хлібозаготівель по СРСР – до 15 січня 1933 р.). Зобов’язано органи ДПУ та міліцію забезпечити повне усунення з ринку перекупників зерна і борошна; застосовувати заходи адміністративної відповідальності за законом від 3 липня 1929 р., а також судові репресії щодо «куркульсько-заможних господарств («твердоздавців»), які продавали хліб; притягнути до судової відповідальності правління колгоспів, які продавали на базарі продукцію, спрямовуючи репресії насамперед проти голів колгоспів та завідувачів господарської частини, а також висвітлювати в пресі випадки порушення судових справ проти правлінь колгоспів; притягнути до судової відповідальності одноосібників-контрактників, які продавали свій хліб на базарі, не виконували договірних зобов’язань (проти колгоспників, одноосібників, бідняків і середняків мали застосовуватися товариські суди та інші заходи морального впливу). Підкреслювалося, що жоден акт репресій (арешт і конфіскація) щодо продавців хліба не мав проводитися на базарах, де фінінспектори мали з’ясовувати особу продавця. Факти незаконного продажу зерна та борошна колгоспниками мали обов’язково доводитися до відома колгоспів, а одноосібниками – до сільрад, до яких вони належали. Згідно з ухваленими рішеннями ДПУ і НКЮ пропонувалося вживати відповідних заходів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 227–230.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.