Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 травня 1994 (середа)

В Україні відзначався День скорботи і памяті жертв депортації кримських татар, болгар, вірмен, турків, греків, осіб інших національностей з Криму, виселених 50 років тому комуністичним режимом. Того ж дня на всій території України було приспущено Державний прапор. На залізничних станціях Сімферополь, Джанкой, Бахчисарай та ін., встановлено меморіальні таблиці з написом: "Звідси та інших залізничних станцій були силою вивезені з Криму: серпень 1941 р. - німці, 18 травня 1944 р. - кримськотатарський народ, липень 1944 р. - вірмени, болгари і греки".
Підкова Ігор Україна 1991-1996: хроніка подій. - С. 271.

Опубліковано у виданні: Падалка С.С. Хроніка - 1994/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005 - С.258-370 ISBN 966-023607-7