Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 травня 1921 (середа)

Харків. У губернському трибуналі відбувся суд на чотирма студентами медичної академії, звинуваченими у співчутті професорам, притягненим до судової відповідальності у справі Національного центру: зборі грошей серед студентства для підтримки професорів, що голодували. Зважаючи на політичну несвідомість студентів, які намагалися підтримати професорів з чисто гуманних міркувань, і не розуміли політичного характеру своїх дій, трибунал засудив двох звинувачених, які ініціювали збір коштів, до примусових робіт умовно, інших двох як технічних виконавців збору було виправдано.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 25 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7