"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 травня 1921 (середа)

Київ. Відбувся священний собор єпископів усієї України, скликаний Всеукраїнською православною церковною радою (верховним органом УАПЦ). Прийнято рішення про обрання єпископату УАПЦ для Київської єпархії. До його складу обрано: митрополитом Київським – архієпископа Парфенія Полтавського, заступником митрополита з кафедрою у Межигір’ї – єпископа Антоніна Гранського, що досі перебував у Москві, кандидатами єпископів київських повітів обрано вісім священиків і двох цивільних. Серед них – протоієреї В. Липківський, Н. Шараєвський, С. Орлик, Сіцінський, П. Погоріло, Короткевич, М. Гру. Всеукраїнській православній церковній раді було запропоновано скликати аналогічні собори впродовж літа по всіх єпархіях України, а на Покрову – Всеукраїнський собор.
Громадський вісник, Харків, 1921, 25 червня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7