Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

В Одесі, Херсоні, Бердичеві та ін. відбулися мітинги–протести та страйки проти справи Бейліса.
Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.62.

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

Рада міністрів ухвалила передати в Малу раду внесене Положення про Головну квартиру Гетьмана П.Скоропадського та кошторис на ремонтні роботи в палаці на Інститутській вулиці. Для прискорення роботи бюджетної комісії Рада міністрів постановила збільшити кількість її членів до 9-ти. Уряд схвалив кандидатуру адмірала О.Немітца на посаду морського міністра і передав наказ про його призначення Гетьману П.Скоропадському Рада міністрів прийняла Положення про права Голови Центральної ревізійної комісії при міністерстві продовольства з деякими змінами і Статут військової повинності.. Відносно клопотання Центральної ради полонених і біженців про відпуск хлібних продуктів для надання допомоги полоненим в Німеччині і Австро-Угорщині, Рада міністрів погодилася надати допомогу полоненим-українцям. Допомогу полоненим з Росії пропонувалося надати тільки в обмін на мануфактуру, яку слід було передати міністерству продовольства на території України.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Акр. 266-266 зв., 267-267 зв.

В Полтаві відбулись збори відновленого губернського комітету селянських спілок Полтавщини. Ухвалили якомога ширше розгорнути роботу на місцях, встановити зв’язок з ЦК Селянської спілки, вжити заходів до легалізації Статуту. У ті повіти, де селянські спілки припинили роботу, були надіслані інструктори для її відновлення.
Народня воля. – 1918. - 7 жовтня (24 вересня).

В Полтаві відбулись збори членів Української партії соціалістів-революціонерів центральної течії, на якому обрано комітет організації та ухвалено встановити зв’язок з Організаційним Комітетом УПСР центральної течії.
Народня воля. – 1918. - 7 жовтня (24 вересня).

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

До Києва прибув новий військовий губернатор (“головноначальствуючий”) Київської та Чернігівської губ. генерал А.Драгомиров.
Киевлянин . — 1919. — 18 сентября.

Катеринослав. Денікінська влада провела арешти українських діячів — співробітників “Союзбанку”, “Просвіти”, “Спілки споживчих товариств”. Було заарештовано біля 300 залізничників, конфісковано гроші, опечатано приміщення банків.
Український козак. — 1919. — 9 жовтня.

У Ромнах Полтавської губ. відбулось традиційне свято кооперації, яке в умовах денікінської влади набуло справжнього українського характеру.
Україна. — 1919. — 26 жовтня.