Інститут історії України Національна академія наук України

В катакомби поблизу сіл Нерубайське, Усатове, Куяльник на період оборони Одеси переселилося 38000 мешканців міста, рятуючись від бомбардувань та обстрілів.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 51.

Тривали масові розстріли єврейського населення в Житомирській області. У Коростені впродовж трьох акцій було знищено 451 мешканець міста, у Житомирі за серпень – 668 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 54.

З початку війни до кінця серпня в Україні було знищено близько 95 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

На цей день в 10 областях України на базі винищувальних батальйонів сформовано 66 партизанських загонів та 800 груп для допомоги партизанам чисельністю 14 390 осіб. Проте практичні можливості згаданих формувань виявилися незначними.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 7.

У Львові та області “Школа української поліції” розпочала реєстрацію добровольців служити у відділах української державної поліції.
Львівські вісті. – 1941. – 15 жовтня.

Фінансовий інспектор м. Львова зобов’язав зареєструватися до 31.08.1941 всіх платників податків міста (окремих ремісників, працедавців, державні підприємства, кооперативи тощо) для повного їх обліку.
Львівські вісті. – 1941. – 20 серпня.

У дистрикті Галичина почала працювати Німецька поштова служба для цивільного населення.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 19 жовтня.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Зі СРСР в Іран за наказом головнокомандуючого генерала В.Андерса передислоковані останні 44 тис. військовослужбовців польської армії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 211.

Президія ВЦРПС прийняла постанову “Про збір урожаю і зберігання овочів та картоплі з індивідуальних і колективних городів робітників та службовців”. Наголошувалося на необхідності застосування всіх заходів з метою якнайшвидшого збирання урожаю та покращення умов його зберігання.
Правда. – 1942. – № 242. — 30 августа. – С.3.

Ставка німецького Верховного головнокомандування видала директиву № 46 про основні вказівки щодо посилення боротьби з партизанським рухом на Сході. Рекомендувалося серед інших заходів всіляко поглиблювати протиріччя між політичними течіями українського руху Опору, між ним і червоними партизанами, між українським і польським населенням.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 158.

Комендант гестапо і СД м. Житомира видав розпорядження про знищення сіл та розстріл населення за зв’язок з партизанами, за надання їм допомоги житлом чи продуктами харчування, за несвоєчасне повідомлення про місцезнаходження складів зброї.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 142.

Начальник жандармерії м. Житомира наказав поліцейським органам усіма способами сприяти заходам щодо насильницького вивозу радянських громадян на примусові роботи в Німеччину. Одночасно, посилаючись на вказівку рейхсфюрера СС Г.Гіммлера, він заборонив уживати термін “партизани” і наказав іменувати надалі народних месників “бандою розбійників”, “бандою”, “бандитською групою”.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 141–142; Житомирщина у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. Зб

На нараді, яка тривала від 12 до 15 серпня в Москві глав урядів СРСР і Великобританії та представника США, західні союзники заявили, що не відкриватимуть другий фронт в 1942 р.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 336.

Окупанти спалили 270 дворів с. Стягайлівка Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 74 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе