Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1940 1940

Журнал «Літературна критика» помістив насвоїх шпальтах ряд критичних матеріалів на нову повість Докії Гуменної «Вірус»: Л.Смульсон (Л.Санов) звинуватив авторку за «викривлення образу радянської людини», а невдовзі передова цього ж часописа скваліфікувала повість як «рецидив не раз викритих нашою громадськістю брудних наклепів на радянську дійсність».
Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. У 3х кн. Кн. 2. — Київ: Рось, 1994. – С.448-449; Літературна крит

1940 1940

Впродовж року зросли повинності колгоспників, які мали доти певніпереваги перед одноосібниками. Починаючи з 1940 р. в СРСР було введений погектарний принцип вирахування обов’язкових поставок з колгоспів. Частково накладання натуральнопродуктових повинностей населянські подвір’я продовжувало існувати: по шкіряній сировині — з 1940р., по зерну (з одноосібних господарств) — з 1940 р., при цьому величинацих обов’язків неодноразово зростала. Приміром, у 1940 р. м’яса колгоспники мали здавати від 32 до 45 кг (одноосібники — до 90 кг.).
Безнин М.А, Димон Т.М. Повинности росийских колхозников в 1930-1960-е годы //Отечественная история. — 2002. — № 2. — С.99.

1940 1940

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

1940 1940

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

5 квітня — травень. 1940

Харків. Органи НКВС розстріляли польських військовополонених із Старобільського табору.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М.,Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.432.

1941

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Травень 1941

ОУН(Б) виробила інструкції “Боротьба та діяльність ОУН під час війни”, в яких зазначалося, що війну між СРСР та іншими державами, яка, за всіма підрахунками буде проходити на території України, “ ОУН використає як нагоду для повного розгортання визвольної революційної боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу”.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 111.

Травень 1941

Наприкінці травня в західних областях України війська НКВС СРСР провели операцію “з вилучення сімей нелегалів, для переселення їх у віддалені райони Радянського Союзу”
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 162.

12 травня 1941 (понеділок)

У Дрогобичі розпочався показовий судовий процес над тридцятьма дев’ятьма членами ОУН, який тривав до 13 травня. Його підсумок – 22 особи засуджено до розстрілу, 8 – до десяти років, 4 – до п’яти років табірних ув’язнень, а також було 5 осіб заслано на довічне поселення до Казахстану.
Киричук Ю.А. Радянський терор 1939-1941 рр.// Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні нариси. – К.: Наукова думка, 2002. — С

14 січня 1942 (середа)

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Травень 1942

Протягом весни в Криму діяли 63 підпільні організації і групи (близько 600 осіб).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Травень 1942

У Львівському оперному театрі відбулася ювілейна 200-та вистава сезону. За 9 місяців свого існування театр поставив 18 п’єс. У театрі працювало близько 400 осіб.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 154–155.

Травень–липень 1942

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

25 травня 1942 (понеділок)

Староста Ніжинської райуправи (Чернігівська область) звернувся до старшини вертіївської охоронної поліції з проханням організувати відправку українських громадян на роботу в Німеччину із застосуванням примусових заходів.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 116–117.

23 травня 1942 (субота)

6-а німецька армія, що наступала з півночі та війська групи “Клейст”, що наступала з півдня, з’єдналися південніше Балаклеї. Радянські війська, що діяли на Барвінківському виступі, були оточені. При гострій нестачі боєприпасів, пального й продовольства бійці та командири вели запеклі бої, чинячи опір переважаючим силам ворога.
Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 183;История Украинской ССР: В 10 т. – Т.

12 травня 1942 (вівторк)

Розпочалася Харківська операція, тобто дії Південно-Західного (21, 28, 38 і 6-а армії, армійська оперативна груп генерал-майора Л.Бобкіна, ВПС фронту) і правого крила Південного (57-а і 9-а армії) фронтів проти німецьких військ (6-а армія і армійська група “Клейст” (1-я танкова і 17-а польова армії) групи армій “Південь”, завданням якої було розгромити харківське угруповання противника, визволити Харків й створити сприятливі умови для проведення наступної операції на дніпропетровському напрямку за участю військ Південного фронту. Один удар наносився з району Вовчанська, а другий – з Барвенківського виступу. Забезпечення наступ на Харків з півдня було покладено на 57-у і 9-у армії Південного фронту.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 329;История Украинской ССР: В 10 т. – Т. 8. — К.,

12 травня 1942 (вівторк)

Як ефективний засіб боротьби з масовим дезертирством радянських громадян з таборів примусової праці губернатор дистрикту “Галичина” у виданому циркулярі санкціонував арешти їхніх родичів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 175.

12 травня 1942 (вівторк)

ЦК ВЛКСМ прийняв постанову “Про участь комсомольських організацій металургійних заводів і рудників у Всесоюзному соціалістичному змаганні працівників чорної металургії”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 174.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.