Інститут історії України Національна академія наук України

Катеринослав. Відбувалися часті конфлікти між робітниками та адміністрацією підприємств. Висувалися однотипні вимоги: запровадження вільної праці та постачання на рівні довоєнного часу, а у випадку відмови - страйк. На швацькій фабриці спостерігались випадки побиття робітниками майстрів, а в залізничних майстернях – неодноразові страйки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Бахмут Донецької губернії. Ливарники металургійного заводу „Блискавка” через невидачу виробничого одягу та пайку припинили роботу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Дебальцевський район Донецької губернії. На Петровському державному заводі за постановою загального зібрання робітників розпочався страйк, спричинений продовольчою кризою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Головний комітет єврейської комуністичної партії в Україні направив меморандум у ВУЦВК про становище єврейського населення в Україні та масову еміграцію євреїв з України, в якому запропоновано розробити “єдиний план єврейського комуністичного будівництва, створити єврейську пролетарську націю шляхом колонізації Палестини, сконструювати органи єврейського пролетарського самоуправління в УСРР, дозволити організацію єврейської пролетарської самооборони”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 799, арк. 1-8.

Польща. Уряд УНР розпочав ліквідацію економічно-торгової та військово-ліквідаційної місій. На останню покладалося завдання реєстрацій майна вивезеного з України поляками та військовими установами УНР.
Громадський вісник, Харків, 1921, 11 травня.

З посиланням на “Daily Telegraph” від 30 квітня, повідомлялося про єврейські погроми на Чернігівщині, зокрема, про вбивство у містечку Ріпка 76 євреїв.
Громадський вісник, Харків, 1921, 11 травня.

Одеса. Губвиконком мобілізував радянських працівників для роботи в повітових радянських установах.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 17 травня.

Одеса. Відбувся мітинг протесту 2 тис. працюючих євреїв проти репресій польського уряду щодо єврейських робітників у Варшаві, застосованих 1 травня.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 14 травня.

Київ. Повернулася перша експедиція, організована губпродкомом для товарообміну з селом. Заготовлено декілька тисяч пудів продовольства та десятки тисяч голів худоби.
Известия ВЦВК, Харьков, 1921, 11 мая.

Харків. Президія Української ради народного господарства прийняла рішення про переведення Будянської фаянсової фабрики (с. Буди Харківської губернії) на господарський розрахунок.
ЦДАГО України, ф. 34, оп. 3, спр. 6, арК. 163.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про амністію польських громадян”, крім засуджених за кримінальні злочини.
ЗУ України, 1921, № 9, Ст. 239.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про Верховний судовий контроль”, що покладався на Наркомюст УСРР.
ЗУ України, 1921, № 9, Ст. 241.

Харків. Відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд КСМУ. Прибуло 320 делегатів. Порядок денний: доповідь про поточний момент і завдання КСМУ; звіт ЦК КСМУ; КСМУ та робітнича молодь; КСМУ та непролетарська молодь; організаційне будівництво; вибори ЦК.
ЛКСМУ в решениях съездов и конференций. – Киев, 1969. – С. 35.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.