Інститут історії України Національна академія наук України

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –

У п’яти університетах Канади проходили другі франківські читання.
Вісті з України. – 1988. № 49, грудень.

Київ. Засідання Республіканської оперативної групи з питань подолання негативних проявів серед кримських татар, на якому обговорювалось питання “Про ситуацію серед кримських татар в областях республіки і накреслених заходах по її стабілізації”.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років). Очима радянських спецс

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Ігор Коробчинський – гімнаст з Ворошиловграда – став абсолютним чемпіоном СРСР і володарем Кубка СРСР, переміг на першості Європи в Стокгольмі і чемпіонаті світу в Штутгарті.
Радянська Україна. – 1989. – 31 грудня.

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

З великим успіхом пройшли гастролі Державного заслуженого академічного ансамблю танцю УРСР ім. П.Вірського у Великобританії. Вони побували у 20 містах і дали 55 концертів.
Вісті з України. – 1990. - № 1, січень

Постанова Верховної Ради СРСР “Про впорядкування торговельно-закупівельної діяльності кооперативів і регулювання цін на товари (послуги), які реалізуються кооперативами населенню і організаціям”, у якій йшла мова про закриття окремих видів кооперативів, і регулювання цін на товари (послуги), які реалізуються кооперативами населенню і організаціям.
Радянська Україна. – 1989. – 21 жовтня.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

У Києві був виданий збірник статей і документів “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” – перше офіційне видання в Україні, де йшла мова про голод 1932-1933 рр., згадування якого десятиріччями переслідувалось як антирадянська пропаганда.
Радянська Україна. – 1990. – 13 грудня.

Постанова Ради міністрів УРСР “Про підписання Конвенції про права дитини”.
Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986-1990 рр. – К., 1993. – С. 500.

Опубліковано статут Української екологічної асоціації „Зелений світ”, який був прийнятий на з’їзді 29 жовтня 1989 р.
Літературна Україна. – 1990. – 15 березня.

Київ. Другі всеукраїнські збори (з’їзд) Народного руху України. Його делегати представляли 632828 членів. Основна кількість делегатів (56,7%) – представники Львівської, Івано-Франківської областей та м. Києва. 95% делегатів – українці. За соціальним станом 68% делегатів - інженерно-технічні працівники, службовці, наукова і творча інтелігенція. Вони представляли понад 40 різних політичних та громадських організацій. Найчисленнішими з них були Товариство української мови ім. Шевченка (25,3%) та Українська республіканська партія (12,6%). Делегатами зборів були 418 народних депутатів різних рівнів, у тому числі 5 – СРСР, 18 – УРСР, 117 – обласних, 215 – міських і 108 – районних рад. Головна увага делегатів була зосереджена на таких питаннях: майбутнє НРУ в умовах багатопартійності; вимога повної незалежності України і неприйняття ідеї нового Союзного договору; створення української національної армії; міжконфесійні стосунки. Головою НРУ переобраний І.Драч.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С.542-543; Ковтун В. Історія народного руху

Київ. Голодування студентів. Вони висунули вимоги: проходження військової служби на території України; перевибори Верховної Ради УРСР; відмова уряду республіки від підписання союзного договору; передачі місцевим органам влади майна КПРС та ВЛКСМ на території України; відставка голови Ради міністрів УРСР В.Масола. Студентські маніфестації та акції на підтримку голодуючих відбулися у багатьох населених пунктах України. За цей час у акціях взяли участь близько 30 тисяч студентів Києва (всього у Києві 85 тисяч студентів, які навчалися на денному відділенні), у Львові майже 50 тисяч (із 65 тисяч), у Тернополі та в Івано-Франківському по 10 тисяч – майже всі студенти. У Луцьку студенти педагогічного інституту на будинку свого навчального закладу підняли синьо-жовтий прапор. Загалом із 510 тисяч студентів стаціонару в Україні в голодовках і акціях протесту взяли участь майже 100 тисяч, тобто кожен п’ятий студент. Політичну акцію студентів у Києві підтримали студенти всіх регіонів України. 16 жовтня була створена узгоджувальна комісія Верховної Ради УРСР, яка виробила взаємоприйнятний підхід до задоволення вимог студентів. 17 жовтня Верховна Ради УРСР прийняла постанову “Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року”.
Радянська Україна. – 1990. –4,6,11,13,17,18, 19,21,24 жовтня; Правда Украины. – 1990. – 30 ноября; Вісті з України. – 1990. - № 42, жовтень; Літературна Україна.

Українська автокефальна православна церква була офіційно зареєстрована і дістала рівні права серед інших релігійних конфесій в Україні.
Радянська Україна. – 1990. –21 жовтня.

Київ. VІІ з’їзд журналістів України, на якому йшла мова про завдання журналістських організацій республіки в сучасних умовах, про радикальні зміни в їх роботі на нових демократичних засадах. Головою спілки обрано І.Сподаренка - редактора газети “Сільські вісті”.
Радянська Україна. – 1990. – 19 жовтня.

Київ. Повідомлялось, що в ЦК Компартії України відбулася зустріч першого секретаря ЦК Компартії України С.Гуренка з комуністами-керівниками підприємств оборонних галузей промисловості, під час якої обговорено проблеми конверсії. Зверталась увага на те, що через відсутність законодавчих і нормативних актів, які б чітко визначали порядок здійснення конверсії в країні, ефективність використання потужного кадрового і виробничого потенціалу оборонних підприємств у ряді випадків знижується. Необґрунтовано згортаються довгострокові комплексні наукові дослідження, порушуються сталі господарські зв’язки. Вказувалось на необхідність посилити активність комуністів оборонних підприємств (яких майже 220 тисяч) у забезпеченні дальшого нарощування виробництва, в тому числі товарів для народу.
Радянська Україна. – 1990. – 17 жовтня.

Прийнятий Закон УРСР “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України” визначав умови, зміст і межі пріоритетності розвитку соціальної сфери села та агропромислового комплексу в структурі народного господарства республіки.
Радянська Україна. – 1990. – 25 жовтня.

Нью-Йорк. В Українському народному домі заходами Ліги американських українців був проведений вечір з нагоди 70-річчя часопису “Українські вісті”, на якому були присутні члени делегації УРСР на 45-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, працівники постійного представництва УРСР при ООН, секретаріат ООН.
Радянська Україна. – 1990. – 21 жовтня; Вісті з України, - 1990. - № 6, лютий.

На Львівщині на заклик Руху відбулося пікетування комітетів різних рівнів Компартії України.
Правда Украины. – 1990. – 19 октября.