Харків, м. Опальний академік С.Єфремов записав у щоденнику свої враження про тенденційний характер виборів до Академії: „Усіх неказенних кандидатів одразу одводять, починаючи паплюжити – самовпевнено, нахабно, ні з чим не рахуючись, дитячими, але всесильними тепер докорами. Найбільший аргумент – не ув’язався з радянським будівництвом або не бере участі в українському культурному процесі (!). Ніяких проти не береться на увагу [...]. Так розправилися з найдужчими кандидатами з наукового погляду, як Варнеке, Томпсон, Лук’яненко, навіть Кобилянська; Стефаник сам одкликав свою кандидатуру, а то б і йому така ж честь була б”.
Єфремов С.О.Щоденники, 1923-1929. —С.773;Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-