Інститут історії України Національна академія наук України

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. ДПУ у республіці зафіксовано 195 терористичних акти проти сільської влади та активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.147.

Київ, м. Вийшов перший і останній том „Український архів” – орган Археографічної комісії ВУАН.
Український архів. – 1929. —Т.1;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М.

Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про бюджет Лікувальної комісії на 1929/1930 р.”. Ухвалено затвердити бюджет у розмірі 1 млн. 044 тис. руб (по центру – 494 тис. руб., по округах – 550 тис. руб.); просити ЦК ВКП(б) відпустити Україні на лікувальні потреби 500 тис. руб. по лінії Головстраху; запропонувати РНК передбачити відповідні асигнування з резервного фонду уряду.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.7. —Арк.78.

Харків, м. НКО УСРР видана постанова „Про мінімальні ставки авторського гонорару за літературні твори та про норму тиражу”. Наводився перелік мінімальних ставок авторського гонорару для літературних творів: авторська прозаїко-художня література – 100 руб. за один друкований аркуш; критичні, публіцистичні, бібліографічні твори з питань літератури, театру, кіно – 90 руб.; переклади творів художньої, науково-технічної літератури – 50 руб.; вірші – 30 коп. за один рядок; підручники для шкіл І концентру – 80 руб. за один друкований аркуш; те саме, для профшкіл і ВИШів – 100 руб.; те саме, для шкіл ІІ концентру – 90 руб.; читанки – 60 руб. за один друкований аркуш; встановлювалися також наступні норми тиражів видань: проза – 5 тис., масова художня література – 20 тис., драматичні твори – 3 тис., критико-бібліографічні, публіцистичні твори з питань літератури і мистецтва – 3 тис., дитяча література – 10 тис., поезія – 3 тис., підручники для шкіл І концентру – 100 тис., те саме, ІІ концентру – 30 тис., для профшкіл і ВИШів – 7 тис., методичні посібники і теоретичні роботи з соціально-економічних питань – 10 тис., методичні посібники й теоретичні роботи з інших питань – 5 тис., твори з соціально-економічних наук – 10 тис., популярна література для масового читача – 20 тис., підручники для шкіл ліквідації неписьменності дорослих – 25 тис., те саме, для шкіл ліквідації неписьменності дітей – 75 тис. примірників.
Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. —№ 25. —Ст.120

Москва, м. Пішов з життя Столиця Євген Іванович (народився 8(20) січня 1870 в с.Будеї, тепер Одеської області) – російський живописець. Уроки малювання брав у Г.Ладиженського в Одесі, закінчив петербурзьку Академію мистецтв (1897), з 1909 – її академік. Автор творів: „У липні” (1897), „Талий сніг” (1900), „Адмірал Макаров і художник Верещагін” (1904), „Село палає” (1906), „Небо хмариться”(1924).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.566.

Москва. Спецдонесення секретно-політичного відділу ОДПУ. Зазначено, що Україна відстає за темпами та показниками хлібозаготівель, підкреслено відмову керівництва 92 районів та 446 сільських рад виконувати непосильні хлібозаготівельні завдання. Звернено увагу на висловлювання комуністів і колгоспників Богучарського району ЦЧО про те, що «партія і радвлада обманули Україну, залишивши її без хлiба, і нас хочуть залишити, жодного центнера хліба не дамо державі»
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 203.

Постанова РНК СРСР про валовий збір 1932 р. Визначено підрахунки ЦУНГО в обсязі 698,7 млн ц
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 940.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.