Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Уповнаркомзв’язку при РНК УРСР повідомив про встановлення телеграфного зв’язку з 21 містами Західної України. Налагоджено телеграфний зв’язок по лініях Ровно-Корець, Ровно-Луцьк, Ровно-Ковель через Луцьк та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 жовтня.

Київ. Оголошено судовий вирок у справі “контрреволюційної організації” в Українському інституті тваринництва. “Виявлені вороги” засуджені до тривалих термінів ув’язнення, у тому числі В.І.Лінченко – до 20 років, В.Г.Бойченко – до 10 років, А.Я.Матяш – до 8 років, П.А.Альохін – до 3 років позбавлення волі.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 липня.

Київ. 15-17 липня відбулася республіканська нарада працівників тваринництва, скликана ЦК КП(б)У і РНК УРСР. Близько 1 тис. делегатів – стахановці, бригадири, завідувачі колгоспних ферм, голови колгоспів, секретарі РКП заслухали і обговорили доповідь М.Хрущова “По-більшовицькому виконаємо рішення партії і уряду про розвиток громадського тваринництва в колгоспах”, висловили цілковиту підтримку постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) “Про заходи по розвитку громадського тваринництва в колгоспах”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16, 18 липня; Більшовик України. – 1939—№ 8. — С.2-25.

Київ. Відбувся зліт стахановок-вишивальниць художньо-промислових артілей України. 95 делегаток звітували про свої досягнення, ділилися досвідом роботи. Серед учасниць були відома килимарниця Решетилівської артілі ім. К.Цеткін Хлисту, яка очолювала бригаду по виготовленню килима 90 кв. м. для українського павільйону на Всесоюзній сільськогосподарській виставці, килимарниця артілі ім. Котовського з м. Тирасполь Кіршейбаум, вироби якої демонструвалися на Всесвітній виставці у Нью-Йорку та ін. 18 найкращих вишивальниць нагороджені значками відмінника промкооперації, іменними годинниками.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 15 липня.

Херсон. Судно-будівельний завод ім. Комінтерну завершив спорудження великого нафтовозу загальним тоннажем 2 тис. тонн. Почалося випробовування корабля у Чорному морі.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 липня.

Ялта, Крим. Відбулися культурні заходи, приурочені до 35-ти річчя смерті А.П.Чехова: у Ялті в будинку-музеї Чехова організовано велику виставку про життя і творчість письменника; Український радіокомітет організував передачу, під час якої звучали уривки з творів “Унтер Пришибаєв”, “Палата № 6”, “Мужики”, а також фрагменти п’єси “Вишневий сад” у виконанні артистів МХАТу О.Кніппер-Чехової, А.Леонідова.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 11, 15 липня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Інститут історії АН СРСР підготував підручник для 5-6-х класів середньої школи «История древнего мира» (під ред.А.В.Мішуліна) — перший підручникз загальної історії, що вийшов після постанови партіїі уряду про викладання історії усередній школі.
Вестник АН СССР, 1940. — № 10. — С.91; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Президія АН УРСР затвердила комісію з вивчення пролетарських організацій на території України. До складу комісії увійшли академіки А.Я.Орлов, Б.І.Чернишов, А.В.Палладін, К.Д.Покровський та ін..
Вісті АН УРСР. — 1940. — № 1. — С.86; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Луцьк. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Станіслав. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Львів. Львівському університету присвоєно ім’я Івана Франка.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

У Львові на запрошення єврейських письменників зі Спілки Радянських Письменників України перебував радянський єврейський «письменник-орденоносець» Перец Маркиш. Після виступу, що стосувався різних тем, зокрема проблеми збільшення кількості друкованих органів у Львові єврейською мовою, він читав на їдиш розділи зі свого нового твору —«Поеми про Сталіна».
Російський державний архів суспільно-політичної історії. — Ф.17. — Оп. 125. — Спр.68. — Арк.812.

Почалося видання республіканської газети «Радянська освіта».
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Дрогобич. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.434.

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Кубанці». Сценарій А.Яна та А.Маковського; режисери М.Володарський, М.Красій; оператор Ю.Вовченко; композитор П.Козицький; художник М.Симашкевич; звукооператор А.Демиденко; текст пісень В.Сосюри;вролях: О.Антонов — Сергій Захарович Руденко; В.Івашова — Ольга Руденко; Т.Задеріхіна— Катюша Руденко; Д.Мілютенко — дід Макар; С.Шкурат — Ілля Макарович; Г.Петрова — Уляна Григоровна; Б.Безгін — Остап; С.Жайворонок — Стьопка; С.Свашенко — Федір; П.Ткаченко — Ромка; Ф.Левицький — Льонька; І.Рижов — есаул Сорока; М.Братерський — Митри; К.Владко — Фрося; Г.Гравій — Соколов; В.Уральський — командир корпусу; Д.Капка — гармоніст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.231232.

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Макар Нечай» («Академіки»). Сценарій Б.Старше ва (Пхора); режисер В.Лебедєв-Шмідтгоф; оператор О.Мішурін; композитор Ю.Мейтус; художники Г.Рогочий, М.Тряскін; звукооператори Н.Мінна, О.Котова; текст пісень А.Малишка; в ролях: І.Садовський — професор Головін; В.Добровольський — Макар Нечай; В.Зайчиков — академік Адамов; В.Івашова —Галя; А.Дунайський — Опанас; Ф.Дубровський — академік Оленін;Г.Кіровський — професор Горський; Н.Алісова — Наташа Стахова;О.Максимов — аспірант Владимиров, секретар парткому.
Жукова А.Є.,Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К.,1959. — С.232.