Інститут історії України Національна академія наук України

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Телеграма С.Петлюри до штабу Дієвої армії про недопущення бойових сутичок між українською і білою арміями. Оскільки добровольчі частини запропонували встановити між військами демаркаційну лінію, Головний отаман висловив припущення, що природною демаркаційною лінією може стати Дніпро.
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 232.

Повітовий селянський з'їзд у Кам'янці-Подільському розглянув такі питання: сучасний момент, земельна реформа, організації селян на місцях. Учасники з'їзду негативно оцінили політику і діяльність соціалістичного уряду, підтримали праву опозицію.
Україна. — 1919. — 31 серпня.

Кам'янець-Подільський. ЦК УСДРП звернувся до своїх місцевих організацій з відозвою, у якій закликав до поновлення партійного життя і діяльності.
Робітнича газета. — 1919. — 25 серпня.

Київ. Опубліковано відозву Ради робітничої і селянської оборони до робітників і селян у зв'язку з загрозою Києву. Голова ВУЦВК Г.Петровський у розмові з представниками преси назвав становище Києва критичним.
Боротьба. — 1919. — 24 серпня.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Одеса. Відкрито Народний музей. Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927.
Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

Варшава (Польща). Підписання українсько-кубанського договору про взаємне державне визнання та надання збройної допомоги в боротьбі за національно-державне визволення.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 145 – 146; Наша правда. – 1920. – 25 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі надіслав до уряду РСФРР телеграму, в якій було висловлено готовність Варшави прийняти припозицію Москви про відправлення представників у Мінськ для ведення переговорів про умови миру і перемир’я. У відповідь міністр закордонних справ РСФРР заявив, що радянський уряд направить своїх делегатів у Мінськ 11 серпня.
Документы внешней политики СССР. – М., 1959. – Т. 3. – С. 96.

Булдур (Латвія). Конференція Балтийських держав за участю представників Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, України, під час роботи якої було укладено 31 серпня політичний договір про співробітництво. Ухвалено також зібратися знов для укладення військової конвенції на початку жовтня. .
S№siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 245, 255

Харків. II Всеукраїнська нарада з питань освіти за участю 256 делегатів, метою якої було вироблення єдиної освітньої політики в Україні й “знищення залишків хитань на місцях та спроб повернення до спокійних, шаблонних форм роботи”. У центрі уваги делегатів було обговорення “Схеми освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки”, що була розроблена в апараті Народного комісаріату освіти. У документі відбито прагнення державих органів створювати єдині великі системи народної освіти (суспільного виховання, професійно-технічної освіти, політико-просвітницької роботи). Тим самим Народний комісаріат освіти УСРР виробив курс на суспільне виховання (поза сім’єю) усіх дітей. Єдину трудову школу було визначено семирічною, на базі якої повинна була будуватися професійна освіта у вигляді професійно-технічних шкіл.
Третье Всеукраинское совещание по просвещению, 15 – 17 июня 1921 г.: Выдержки из материалов работ пленума и секций. Резолюции. – Х., 1922. – С. 7.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини Дієвої армії УНР тримали фронт від румунського кордону до м. Єзуполя по р. Бистриці через Станіславів (суч. Івано-Франківськ) до м. Надвірної.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. 1. – Варшава, 1933. – С. 159.