Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь Головноуповноваженого з ліквідації установ воєнного часу І.Кістяківського щодо змін у відчуженні майна військового відомства і ліквідації відповідних установ. Військовому міністрові пропонувалось виділити у розпорядження Головноуповноваженого для продажу за посередництвом Союзу хліборобів сільським господарям можливо більшої кількості підвод, збруї, підков тощо. Державному секретареві доручалось розглянути закон про боротьбу із спекуляцією. Міністр фінансів доповів про діяльність міністерства за 2,5 місяці, про вжиті заходи і пропозиції, які мали сприяти поліпшенню фінансового господарства країни.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 131-131 зв., 132-132 зв.

П.Скоропадський затвердив Закон про обов’язковість військової повинності і про мобілізацію 5 000 чоловіків для комплектування Сердюцької дивізії. В Законі підкреслювалося, що військову повинність мусять виконувати в свій час усі громадяни України.
Державний вістник. – 1918, 29 липня.

У відповідь на телеграфно поширений циркуляр міністерства шляхів з пропозицією майстровим і робітникам вийти на роботу Центральний страйком Південно-Західних залізниць вимагав від залізничників стійкого продовження страйку.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 60. – Арк. 202.

П.Скоропадський затвердив “Закон про підлягання міністерству торгу і промисловості всіх установ і урядових осіб, які відають справами здобичі і розподілу усякого роду палива, та надання міністрові торгу і промисловості повноважень щодо контролю й регулювання здобичи, заготівлі й розподілу палива”.
Державний вістник. – 1918. - 29 липня.

Цього дня у Відні відбувся обмін ратифікаційними грамотами між надзвичайним послом і уповноваженим міністром України В.Ліпинським та імператорським німецьким виконуючим обов’язки посла принцем Вільгельмом Шольберг-Вернігероде в справі мирного договору між Українською Народною Республікою та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною від 9 лютого 1918 р., а також в справі українсько-німецького додатку до попереднього договору.
Державний вістник. – 1918. - 1 жовтня Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. –

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Бої об'єднаних армій УНР за стратегічну ініціативу на протибільшовицькому фронті. Здобуття українськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова. В результаті територія УНР розширилася до розмірів 90 км на 300 км. Було створено вигідний плацдарм для розгортання наступу на Київ..
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 171-173

До Києва прибув голова Реввійськради РСФРР Л.Троцький.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 25 июля.