Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Одеський градоначальник повідомив до міністерство внутрішніх справ про те, що залізничний страйк “добігає кінця”, а більшість членів страйкому заарештовано.
ЦДАВО України. Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 102. – Арк. 106.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Київ. Створено відділення Товариства політкаторжан заслано-поселенців.
Каторга и ссылка, 1924, кн. 1, С. 294.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про податкові пільги для клубів робітників і службовців”. Встановлено порядок поширення на клуби робітників і службовців усіх податкових пільг, що ними користуються профспілки.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — №49. —Ст.447.

Вінницька область. Листівка осередку Робочої партії із закликом повалення влади політбюро ЦК ВКП(б)
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 326–328.

Органи НКВС зафіксували численні негатівні настрої відносно запровадження закону про боротьбу з дезертирством і самовільними відлученнями та введенням дисциплінарних батальонів у Червоній армії. Серед типових висловлювань були такі: «В армії, як у тюрмі, закон занадто жорстокий, ставляться до нас як до худоби: за самоволку — тюрма, гірше за капіталістичні країни. А як прохарчуватися, якщо в армії не годують»; «В країні усе перебудовують на старий лад — спочатку ввели звання генералів, потім 8годинний робочий день і 7денний робочий тиждень, а зараз цим законом (про боротьбу з дезертирством і самовільні відлучення) нас назагал хочуть закабалити. Продовжується уярмлення народу. Скоро народ буде ненавидіти наш уряд,якраніше царський»; «Докотились до дисбатів — чим ми відрізняємось від старої армії. Указ відроджує царський режим: почали закабаливати робітничий клас, а закінчили армією».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.149.

ЦК ЛКСМУ прийняв постанову про увічнення пам’яті та популяризацію героїчної боротьби членів підпільної комсомольської організації “Молода гвардія”.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. - Т.2. Украинская ССР в период коренного пер

ЦК ЛКСМУ прийняв постанову про увічнення пам’яті та популяризацію героїчної боротьби членів підпільної комсомольської організації “Молода гвардія”.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. - Т.2. Украинская ССР в период коренного пер

У пресі з’явилися перші повідомлення про реабілітацію українських письменників, що стали жертвами сталінського терору: В.Еллана (Блакитного), В.Чумака та І.Микитенка.
Радянська Україна. – 1956. – 18, 28 липня;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр. – Львів, 1992. – С. 18.

с. Купичволя Нестеровського району Львівської області. Утворено підпільну молодіжну організацію “Українську націоналістичну організацію ім. С.Бандери”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 400.

40-річчя Комуністичної партії УРСР.
Історія Української РСР в 8-ми томах, 10-ти книгах. Т.8. Кн. 1. – К., 1979. – С. 373.

Повідомлялося, що виконком Київської міської ради депутатів трудящих прийняв постанову перейменувати Діагональну вулицю в Дарницькому районі на вулицю Юрія Гагаріна.
Радянська Україна. – 1961. – 2 квітня.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

В опублікованому повідомленні ТАРС зазначалось, що останнім часом почастішали звернення кримських татар у партійні і радянські органи з проханням переглянути законодавчі акти, що стосуються ліквідації Кримської АРСР. Вони просять відтворити автономну республіку, відновити “порушену історичну справедливість”. З цією метою організуються збори, мітинги, розсилання листів і відозв, заклики до зарубіжної громадськості. Привертається увага до цього питання і діячів культури. У президію Верховної Ради СРСР з проханням “відновити права кримських татар” звернулися, зокрема, письменники С.Баруздін, Є.Євтушенко, Б.Окуджава, А.Приставкін. З урахуванням звернень, що надходять у ЦК КПРС і уряд, і для розгляду всього комплексу проблем, які порушуються у заявах громадян з числа кримських татар, створено комісію на чолі з головою президії Верховної Ради СРСР А.Громико.
Вісті з України. – 1987. - № 31, липень.